05.06.2018

Мы едем на выставку АГРО-2018!

Мы отправляемся в путь, наша дорога лежит в сторону Киева.


30.05.2018

Увеличиваем сохранность веса поросят, минимизируем энерго и трудо-затраты.

На Калиновской ферме был произведен ремонт родильного отделения с применением новейших технологий...

Задать вопрос

Ваше имя:
Комментарии:
Ваш телефон:
Ваш e-mail:

Програми добрі, але, на жаль, лише на папері

В. А. Лісний, к. с.-г. н., доцент кафедри генетики Херсонського ДАУ, директор TOB «Фрідом Фары Бекон»

Реальний стан справ у галузях тваринництва на початок 2011 року такий, що вже зараз стає зрозуміло: «Програма розвитку свинарства на період до 2015 року», скоріше за все, не буде виконана. Аналогічна ситуація склалася і в молочному скотарстві, і в інших галузях тваринництва. Всі ці програми розроблялися фахівцями Міністерства аграрної політики вже нового уряду. У цих програмах фахово проаналізовано стан проблем та причини виникнення кризових явищ. Я впевнений, що виконання цих програм - це не лише конкретна справа влади, яка обіцяла професійно займатися економікою, а дійсна гарантія продовольчої безпеки держави.

Дехто, аналізуючи поточну ситуацію, радіє, що «чим гірше - тим краще», але я таку позицію не поділяю і намагаюсь достукатися до тих, хто має реальні важелі влади і здатен виконувати те, що обіцяв, і те, що необхідно для держави.

Дозволю собі спочатку процитувати деякі положення «Програми розвитку свинарства на період до 2015 року»:
«Основною проблемою галузі є зменшення економічної мотивації виробництва, що призвело до падіння обсягів виробництва продукції, яке відбувається в господарствах усіх форм власності та призводить до практичного згортання виробництва свинини. Разом з тим певна частина виробників пішла шляхом удосконалення технології, оптимізації виробничих витрат, поліпшення генофонду тварин, зберегла ферми та планувала нарощувати свої потужності й надалі. Саме такі господарства здатні виконати розроблену урядом програму.

Спочатку поговоримо про причини кризових явищ. Серед багатьох причин, які негативно вплинули на стан свинарства в Україні, основними можна вважати такі:

  • нестабільний рівень закупівельних цін на продукцію свинарства, що не забезпечує стійкої рентабельності її виробництва;
  • морально застарілі технології та технічні засоби виробництва, відсутність вигідних схем кредитування нового будівництва та реконструкції, що обумовлює низькі виробничі показники, а також високу собівартість продукції;
  • недосконалий механізм державного контролю та регулювання імпорту, коли продукція свинарства реалізується за значно нижчими цінами, що ставить вітчизняного товаровиробника в нерівні умови і несе загрозу подальшого згортання виробництва;
  • відсутність ефективних схем кооперації та механізму підтримки у господарствах населення;
  • низький рівень використання повноцінних комбікормів та преміксів у годівлі свиней;
  • відсутність в свинарстві сучасної системи селекції на основі поглибленої оцінки племінної цінності свиней в племзаводах (нуклеусах) та забезпечення генетичним матеріалом сільськогосподарських підприємств та господарств населення;
  • відсутність сучасних стандартів оцінки якості напів-туш і системи адекватної оплати якісної продукції з боку м'ясопереробних підприємств;
  • недостатній рівень інтеграційних процесів з країнами з розвинутим свинарством, що уповільнює використання ефективних
  • систем організації ведення галузі;
  • недосконалість ряду нормативних документів, що регламентують функціонування галузі свинарства;
  • низький рівень застосування вітчизняного технологічного обладнання за лізинговими схемами.

Нашою метою є доведення виробництва свинини до рівня, що забезпечує науково обґрунтовані норми споживання та забезпечення продовольчої безпеки держави шляхом розвитку конкурентоспроможного прибуткового свинарства і нарощування його експортного потенціалу на основі конкуренції ресурсів та коштів у пріоритетних напрямках розвитку галузі одночасно з формуванням ефективної цінової, фінансово-кредитної та бюджетної політики».

Звідси бачимо, що мета виглядає правильно, адже сформульовано конкретні завдання, а також шляхи і засоби їх виконання, здійснено розрахунки зміни поголів'я та обсягів виробництва до 2015 року і навіть на 2020 рік. Програма не ідеальна, але реальна і добре сприймається виробниками. Звичайно, деякі положення видаються декларативними, спірними, потребують доопрацювання. Разом з тим «Пріоритети державної підтримки» залишаються декларативними. Ніяких пільгових кредитів з компенсацією 2/3 відсоткової ставки на державному рівні і 1/3 - на регіональному виробники не отримали, а тому мали залучати власні оборотні кошти до розширення або реконструкції матеріальної бази, притому що проблему збитковості виробництва на сьогодні так і не подолано.

Позитивною тенденцією слід вважати надання державою обладнання та деякої техніки у лізинг, проте для того, щоб обладнання почало працювати, треба не лише привезти його на ферму, а й отримати дозвіл на проведення реконструкції, розробити проект, профінансувати роботи з реконструкції. На превеликий жаль, лише одиниці інвесторів знаходять можливість для реалізації власних проектів. Разом з тим більшість підприємств змушені затягувати паски та відкладати інвестиційні програми до кращих часів.

Так, у планах TOB «Фрідом Фарм Бекон» на 2-3 роки було будівництво сучасного комбікормового заводу, на проектування якого наразі з придбанням частини обладнання вже витрачено близько 1,5 млн гривень. Наступним кроком стало створення сучасного селекційно-гібридного центру шляхом впровадження досягнень науки та провідного досвіду на базі реконструйованої ферми. Обладнання для реконструкції у лізинг придбали, а далі рухатися складно, бо ситуація, яка складається на ринку, робить галузь збитковою, а без виконання завдань, задекларованих у Програмі розвитку свинарства на державному рівні, жоден інвестор не ризикне вкладати кошти у справу заради процесу. Оскільки протягом останніх десяти років я працюю безпосередньо в господарстві, яке розпочало займатися свинарством з придбання старих напівзруйнованих ферм та декількох сотень тварин, не можу спокійно спостерігати за тим, як галузь руйнується.

Добрі плани треба підсилювати конкретними справами.

Що ми, виробники стратегічного продукту - свинини, можемо зробити задля підтримки державної програми розвитку галузей тваринництва? Запропоную декілька кроків:

1) удосконалення технології та підвищення продуктивності тварин до показників світового рівня;

2) покращення якості продукції, яку ми виробляємо, за допомогою селекційних методів та технологічних факторів;

3) відмова від скорочення обсягів виробництва та нарощення виробничих потужностей;

4) будівництво нових комбікормових заводів та ферм. Саме в цих напрямках ми і рухались, але ситуація, яка склалася зараз, вимагає від нас зупинитися. Якщо не зупинитися, то можна викопати собі глибоку яму. Той, хто цього робити не хоче, або зовсім припиняє займатися цим бізнесом, або чекає, коли ситуація зміниться на краще.

Я теж сподіваюсь на те, що не встигну викопати собі глибоку яму, що Програма, написана не попереднім урядом, а представниками діючої влади, яка обіцяла розвивати економіку професійно, все-таки почне виконуватись.

Звертаючись до авторів «Програми розвитку свинарства на період до 2015 року», хочу побажати їм не кидати цей документ у шухляду, а відстоювати галузь та захищати виробників, разом з якими можна досягти поставленої мети.

Стаття у журналі "Тваринництво сьогодні" №3 март 2011